25 травня 2026 року у Львові відбувся міжнародний семінар за підтримки Коаліція Чиста Балтика (ССВ).
Зміна клімату суттєво переформатовують світове та українське сільське господарство. Вона несе як серйозні загрози для продовольчої безпеки, так і нові можливості для окремих регіонів. Що потрібно враховувати виробникам перед плануванням майбутніх посівів? Які практики можливо використовувати для пом’якшеннях наслідків кліматичних змін? Які підходи у адаптації застосовуються в ЄС, зокрема у Польщі. Як органічне виробництво може сприяти адаптації до зміни клімату?
Президентка ЛМГО «Екотерра» – Наталія Чоловська привітала усіх учасників заходу та представила спікерів, які будуть виступати впродовж семінару оффлайн та онлайн форматі, а також нагадала про наявність синхронного перекладу, яким можна скористатись за потреби.
Привітальне слово було надане Тетяні Борушок – заступниці директора, начальниці управління економічного аналізу, стратегічного планування та розвитку сільських територій департаменту АПР Львівської ОДА. Тетяна Борушок розповіла про кліматичні зміни (підняття, середньорічних температур, нерівномірний розподіл опадів та виникнення триваліших періодів посух) та вплив на сільське господарство Львівщини. Це все має значний вплив на культури які вирощують та які можуть вирощувати у майбутньому у регіоні.
Марія Станішевська – експертка Коаліції Чиста Балтика (ССВ) у сільському господарстві та голова Польського екологічного клубу (PKE) разом з Наталією Чоловською представили підготовлений звіт: «Органічне землеробство в басейні Балтійського моря» в якому було висвітлено особливості органічного сільського господарства, правова основа у Європейському Союзі, основні принципи в органічному рослинництві та тваринництві. У звіті висвітлено приклади органічних господарств країн Балтії, а також України. Окремою частиною у звіті представлена інформація щодо впливу пестицидів на довкілля та здоров’я дітей.
Марія Станішевська мала окрему доповідь на тему: Факти та міфи про кліматичну катастрофу та її вплив на польське сільське господарство». Було представлено результатів спостережень, які підтверджують, що діяльність людини та її вплив на довкілля призвели до підвищення температури атмосфери, земної поверхні та океанів та надані рекомендації щодо ефективних заходів для аграріїв.
Марек Криштофорський – головний спеціаліст з агроекологічних та кліматичних програм Сільськогосподарського центру дорадництва (CDR) у м. Радом (Польща) виступив на тему: «Сільськогосподарські практики, що пом’якшують наслідки кліматичних змін». Він зазначив, що головним фактором, що обмежуватиме сільськогосподарське виробництво, буде дефіцит води, особливо гостро він буде відчуватись на піщаних ґрунтах з низькою водоутримувальною здатністю. Спікером були надані рекомендації для аграріїв, як можна пом’якшити наслідки кліматичних змін.
Тетяна Адаменко – завідувачка відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру доповіла на тему: «Кліматичні зміни та сільське господарство. Що варто очікувати українському фермеру?». За словами Тетяни Адаменко, нам слід очікувати підвищення приземної температури повітря в усі сезони року та зміни режиму опадів – деяке збільшення їх кількості в зимовий і весняний періоди та зменшення влітку і восени.
Питання стримування подальшого підвищення температури для недопущення розбалансування кліматичної системи залишаться актуальними для людства. Перед фермерами та загалом аграрною галуззю повстане питання зменшення викидів парникових газів та методів адаптації до зміни клімату.
Із доповіддю про агровиробництво та флуктуації мезоклімату Західного регіону України виступив Петро Гнатів – професор, д.б.н., гол. науковий співробітник відділу землеробства і відтворення родючості ґрунтів Інституту СГКР НААН. За словами Петра Гнатіва питання вологозабезпеченості польових культур потребує поглибленого вивчення, оскільки раптові зливові дощі, як і тривале бездощів’я не сприяють накопиченню продуктивної вологи в ґрунті. В умовах виразних кліматичних змін необхідне впровадження удосконалених технологій як для традиційних, так і адаптованих у західному регіоні культур. Впровадження цифрових карт полів, наповнених ґрунтовою та вегетаційною інформацією є необхідним та важливим інструментом.
Ігор Вуйцик – Голова Львівської Аграрної палати розповів про реалізацію транскордонного проєкту Interreg NEXT Poland–Ukraine 2021–2027, спрямованого на подолання експансії борщівника. В межах проєкту з української сторони залучено 9 територіальних громад та 30 зі сторони Польщі. У ході проєкту заплановано:
- Ідентифікація та цифрове картографування борщівника Сосновського;
- створення систем моніторингу щодо поширення (зменшення) популяції борщівника;
- закупівля техніки, обладнання, матеріалів для боротьби з інвазійними рослинами;
- розробка науково рекомендацій стосовно локалізації та знищення борщівника;
- організація інформаційно-просвітницької кампанії та тематичних освітніх заходів.
