Місце де захищають права корів
Органічне землеробство ТзОВ «Жива земля Потутори»
Місце, де захищають права корів
Як бути щасливим в українському селі
— Я розкажу вам про своїх корівок, — так лагідно голландець зі Швейцарії Еліас де Бур відгукується про своїх підопічних, починаючи розповідь про тваринницький сектор фермерського господарства в селі Потутори на Тернопільщині. Уже півтора року цей молодий чоловік живе і працює на фермі в галицькому селі, в якому 2007 року українець Іван Бойко і швейцарець Райнер Закс заснували ТзОВ «Жива земля Потутори» (теперішній власник підприємства — асоціація «Жива земля Швейцарії»).
Містичне землеробство
Українські реалії з типовими для наших сіл дорогами і з ландшафтом, що трохи схожий швейцарцям на їхню батьківщину, накладаються на дещо інший, ніж у наших селян, спосіб життя. 300 гектарів землі, з яких 200 — орної, 34 дійні корови, город з овочами і травами — про це господарство дбають 15 осіб, двоє з яких — швейцарці (Еліас де Бур та Крістіна Лібергер). Тут не просто дотримуються принципів органічного виробництва, а й застосовують систему біодинамічного сільського господарства, що її розробив австрійський філософ-містик Рудольф Штайнер, відомий зокрема як творець вальдорфської педагогіки. Світоглядно біодинамічне землеробство передбачає сприйняття ферми як цілісного організму, трактування ґрунту як живого й застосування натуральних, спеціальним чином виготовлених матеріалів для роботи з ґрунтом, компостом і рослинами.
На фермі використовують біодинамічні препарати, розповідає директор ТзОВ «Жива земля Потутори» Іван Бойко: «Коров’ячі роги (їх беруть на бойні) заповнюють гноєм і закопують восени в землю. Під дією магнітного поля землі та космосу, під впливом сонця, місяця, планет органічне добриво стає біологічно активною речовиною. Навесні його викопують, витягують із рогу, розчиняють у необхідній кількості води й динамізують. З допомогою відповідних скерованих рухів препарат вимішують, і під час цього процесу він набуває енергії, динамізується. Комусь видасться дивним, у який спосіб гній, напханий через ріг корови, може давати якийсь ефект, але проводили дослідження, які підтверджують вплив біодинамічних препаратів». Водночас пан Бойко додає, що біодинамічне виробництво нині — не бізнес, а спосіб життя, метод господарювання, який може рухатися в напрямі бізнесу: «Це копітка справа, яка має йти від любові, від душі».
На фермі «Жива земля Потутори» нині є три напрями, які активно й ефективно розвивають: рослинництво, розведення молочних корів, вирощування трав. Кожен із них курує людина, відповідальна за цей напрям і якій його довірили. Відповідно, якщо з’явиться хтось, готовий у такий спосіб опікуватися козами, свинями чи птицею, він чи вона матимуть змогу реалізувати себе.
Корова має право
Тут практикують безприв’язне утримання корів (виняток — коли тварини їдять, тоді їх прив’язують, щоб не травмувалися), наближене до природних умов. Корова має право вільно виходити з корівника. Узимку, якщо котрась із них хоче вийти і полизати сніг, — може це зробити, бо замість одного з вікон у корівнику зробили двері, які відчиняють, коли нема сильного морозу. За словами Еліаса де Бура, на фермі планують збільшити кількість корів до ста, і робитимуть це, вирощуючи теличок. Збільшення кількості надоїв — завдання на перспективу, наразі працюють на те, щоб зменшити собівартість молока. Відповідно, створюють хорошу кормову базу з малими інвестиціями. Дешевим кормом є трава, отже, засаджують луки відповідними сумішами злакових та бобових трав. А з наступного року впродовж весни-літа-осені корови матимуть змогу цілодобово перебувати на пасовищі, переходячи з місця на місце, завдяки тому, що підприємство придбало пересувне доїльне устаткування. Узимку планують годувати тварин на вулиці (облаштувавши відповідні годівниці), з постійним доступом до кормів.
Реалізують молоко на базарі в Бережанах, за тою самою ціною, що й інші виробники. Наприклад, два тижні тому — по шість гривень за літр. Кажуть, що не так легко його продати. Покупці в районному центрі не спокушаються на те, що їм пропонують екологічно чисті продукти, бо такими вважають усе, що вирощують мешканці довколишніх сіл, зокрема їхні бабусі. Але є постійні покупці, які полюбили потуторське молоко, і купують саме його. Підприємство співпрацює зі сирним заводом, який із їхнього молока виготовляє бринзу і сулугуні.
Трави — подарунок людям
Крістіна Лібергер у Швейцарії викладала у вальдорфській школі городництво, а в Потуторах курує напрям вирощування трав. Завжди мріяла розпочати свою справу, але у Швейцарії це досить дорого. Тому щаслива, що має змогу реалізувати свою мрію в Україні. Крістіна живе в Потуторах уже шість років, періодично їздячи до Швейцарії відвідати дітей і онуків. «Мені дуже подобається працювати з травами. Трави є концентратом довкілля, світу, неба, сонця, вітру… Вони — великий подарунок для нас. Трави вбирають стан землі, погоду, клімат», — каже пані Крістіна. Вона вирощує трави для спецій і для чаїв. Сама, враховуючи свій багаторічний досвід, створює рецептуру зборів, які можна придбати, зокрема й у деяких львівських крамничках. Орегано, любисток, шавлія, м’ята, меліса, мальва, ромашка, чебрець, фенхель, базилік, майоран та інші рослини ростуть на впорядкованому городі: тут чергуються грядки і двадцятисантиметрові стежки між ними. Коли є лад, легше працювати, каже жінка. Біодинамічне землеробство у вирощуванні трав полягає в тому, що використовують компост і багато ручної праці. «Ми вирощуємо трави не для лікування, а ті, які роблять життя красивішим і кориснішим. Вони додають приємності застіллю. Сподіваюся, ті, хто смакуватиме наші спеції чи чаї, відчуватимуть красу цілісного світу», — зазначає Крістіна Лібергер.
Дороге зерно
«Жива земля Потутори», як і інші фермерські господарства, орендує земельні паї в селян, за які потім розраховується зерном. Агрохолдинги, що вирощують неорганічне зерно, збирають більші врожаї, і продукція їхня дешевша. Тому «Потутори» купують у них пшеницю, щоб віддати селянам плату за паї. Як розповів Іван Бойко, вони вирощують дуже цікавий сорт пшениці — спельту, яку цього року експортували в Угорщину по 500 євро за тонну. «Чим корисна спельта? Це зерно, знайдене в гробницях, давній сорт, який виводили з інших сортів, — розповідає Іван Бойко. — У ній є високий вміст білка, клітковини, але низький вміст глютену, тому його можуть вживати люди, які мають алергію на пшеничний хліб. Що цікаво, це зерно має горіховий присмак. Щодо попиту, то він також залежить від моди. Тепер він зріс шалено, а ще донедавна ця культура в Україні була нелегальна, її не вводили до реєстру зернових культур. Але позаминулого року інститут фізіології зареєстрував свій сорт спельти «Зоря України». Тепер ми вирощуємо і швейцарську, і українську спельту, і будемо порівнювати, яка краща».
Спершу — якість. Прибуток — потім
Якщо любити свою справу, то вона даватиме прибуток — такою є одна з аксіом-трендів сучасного сприйняття фінансового успіху. Ця формула, зрештою, працює. Але працівники ферми «Жива земля. Потутори», завдяки швейцарським інвестиціям, мають змогу захоплено робити справу, яку люблять, дбати про якість продукції, а про прибуток думати не нагально, а на перспективу. І це не може не позначатися на тому, що і як вони роблять, на способі їхнього життя і світосприйняття. І в цьому, мабуть, — їхнє щастя.
Наталя ДУДКО
Ярмарок органічної та натуральної продукції м.Львів (20-21 вересня 2014 рік)
Міжнародна виставка БіоФах-2014 (Нюрнберг, Німеччина)
На на найбільшій в світі міжнародній виствці органічних продуктів «БіоФах» (BioFach), яка відбулася 12-15.02.2014 у м. Нюрнберг (Німеччина) вперше в історії було представлено національний павільйон України.
Павільйон було організовано разом з українськими представниками органічного сектору в рамках швейцарсько-українського проекту «Розвиток органічного ринку в Україні» (2012-2016), що впроваджує Дослідний інститут органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) за фінансової підтримки Швейцарської Конфедерації через Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO).
У павільйоні України були представлені 9 компаній-експонентів: 8 важливих виробників українського органічного ринку зі своєю органічною продукцією: зернові, олійні та бобові культури та перероблені продукти, овочі, лікарські трави та ароматичні рослини, а також дикороси (ягоди). Цими компаніями стали ТОВ «Агрофірма «Поле» (Черкаська обл., www.agropole.com.ua), ПП «Галекс-Агро» (Житомирська обл., www.galeks-agro.com), ТОВ «Каспер» (Одеська обл., www.organico.od.ua), ТОВ «Чистий продукт – С» (Донецька обл., www.organicpro.com.ua), ТОВ «Ель Дорадо Оілс» (Київська обл.), ТОВ «Фірма «Діамант» (Полтавська обл., www.diamatltd.com.ua), ТОВ «Фітосвіт» (Вінницька обл., www.phytosvit.com), ТДВ «Рівнехолод» (Рівненська обл., www.rivnefrost.com). Ще експонентом в павільйоні України був надавач послуг ТОВ «Органік Стандарт», перший український міжнародно акредитований сертифікаційних орган, який здійснює сертифікацію органічного виробництва в Україні (www.organicstandard.com.ua).
Національний павільйон України викликав значний інтерес з боку відвідувачів, особливо тому, що багато європейських імпортерів високо оцінюють потенціал України та українських органічних виробників як постачальників органічної продукції на міжнародний ринок. Участь у виставці стала для експонентів чудовою можливістю для просування своєї продукції та встановлення нових ділових зв’язків з іноземними партнерами. Для учасників делегації були організовані ознайомчі виїзди до виробників органічної продукції Німеччини.
Члени ЛМГО “Екотерра” за фінінсової підтримки ССВ (Коаліція Чиста Балтика) мали можливість відвідати міжнародну вставку БіоФах-2104 та були присутніми на відкритті Українського стенду та всіх офіційних заходах в яких приймала участь українська делегація. Участь ЛМГО “Екотерри” відбулася за сприяння Львівської торгово-промислової палати.
Мікропроект «Стежками Українських Карпат. Промоція туристичного продукту»
ПРЕС-АНОНС
24 квітня 2014 р. о 12.30
Прес-клуб,
м. Львів, пр. Шевченка, 11, 2 поверх.
Прес-конференція з нагоди початку реалізації мікропроекту
«Стежками Українських Карпат. Промоція туристичного продукту»
Львівська міська громадська організація «Екотерра» та польська «Фундація Бєщадська» разом із журналістською організацією «WETI» розпочинають реалізацію мікропроекту «Стежками Українських Карпат. Промоція туристичного продукту».
Результатами мікропроекту стане створення веб-сайту «Заповідні території Українських Карпат» про найбільші та найцікавіші об’єкти природо-заповідного фонду загальнодержавного значення та прилеглих до них територій Карпатського регіону Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей:
– міжнародний біосферний заповідник «Східні Карпати»,
– Карпатський біосферний заповідник,
– Карпатський Національний природний парк,
– регіональний ландшафтний парк «Надсянський»,
– природний заповідник «Горгани»,
– національні природні парки Синєвір, Вижницький, Сколівські Бескиди, Ужанський, Карпатський.
Про кожну з цих територій буде надруковано двомовний рекламний буклет.
Учасники прес-конференції:
Наталія Чоловська, президент Львівської міської громадської організації «Екотерра»
Богуслав Пизоха, президент Польської громадської організації «Фундація Бєщадська»
Юрій Зінько, директор Еколого-географічного фонду
Петро Радковець, відомий краєзнавець, організатор туризму, екскурсовод
Володимир Собко, незалежний консультант зі створення сайтів
Оксана Марискевич, заступник директора з наукової частини Інституту екології Карпат
Степан Василечко, сільський голова села Сянки
Представник Генерального консульства Республіки Польща у Львові
Довідка:
Мікропроект «Стежками Українських Карпат. Промоція туристичного продукту» реалізується у рамках парасолькового проекту «Транскордонна співпраця для рекреаційного туризму польсько-українського прикордоння» та співфінансується за рахунок коштів Європейського Союзу у рамках Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна 2007-2013.
Мікропроект триватиме з 1 квітня по 30 вересня 2014 року.
Головною метою мікропроекту є підвищення природного і культурного потенціалу транскордонної території Українських Карпат шляхом охорони культурної спадщини та розвитку системи туристичної інформації і забезпечення вільного доступу до неї.
Контакти:
Альона Николаєвич
Асистент керівника проекту
тел. (067) 9412147, e-mail: seamija@yahoo.com
Міжнародна виставка екологічного харчування “ЕКОГАЛА-2013” м. Жешув, Польща
[cmsms_row][cmsms_column data_width=”1/1″][cmsms_text]
За сприяння мерії міста Львова та мерії міста Жешова, Польща з 24 по 26 травня 2013 р. у місті Жешов, ЛМГО «Екотерра» приймала участь у міжнародній виставці екологічної та натуральної продукції «ЕКОГАЛА». ЛМГО «Екотерра» організувала поїздку на цю виставку, та залучила до неї фермерське господарство «Костіва Р. П.» с. Поляни Золочівського району Львівської області, що займається виробництвом органічної продукції, а також народних майстрів автентичної дерев’яної яворівської іграшки. Поїздка здійснювалась за рахунок ЛМГО «Екотерри».
[/cmsms_text][/cmsms_column][/cmsms_row][cmsms_row data_padding_bottom=”50″ data_padding_top=”0″ data_overlay_opacity=”50″ data_color_overlay=”#000000″ data_bg_parallax_ratio=”0.5″ data_bg_size=”cover” data_bg_attachment=”scroll” data_bg_repeat=”no-repeat” data_bg_position=”top center” data_bg_color=”#ffffff” data_color=”default” data_padding_right=”3″ data_padding_left=”3″ data_width=”boxed”][cmsms_column data_width=”1/1″][cmsms_gallery layout=”gallery” image_size_gallery=”blog-masonry-thumb” gallery_columns=”3″ gallery_links=”lightbox” animation_delay=”0″]1146|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1910-1024×768-1-250×250.jpg,1147|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1914-1024×768-1-250×250.jpg,1148|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1919-1024×768-1-250×250.jpg,1149|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1920-1024×768-1-250×250.jpg,1150|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1923-1024×768-1-250×250.jpg,1151|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1927-1024×768-1-250×250.jpg,1152|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1935-1024×768-1-250×250.jpg,1153|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1937-1024×768-1-250×250.jpg,1154|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1948-1024×768-1-250×250.jpg,1155|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1957-1024×768-1-250×250.jpg,1156|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1964-768×1024-1-250×250.jpg,1157|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1972-1024×768-1-250×250.jpg,1158|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1973-1024×768-1-250×250.jpg,1159|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1974-1024×768-1-250×250.jpg,1160|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1978-1024×768-1-250×250.jpg,1161|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1979-768×1024-1-250×250.jpg,1162|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1980-1024×768-1-250×250.jpg,1163|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1981-768×1024-1-250×250.jpg,1164|https://ecoterra.lviv.ua/wp-content/uploads/2014/02/IMG_1982-1024×768-1-250×250.jpg[/cmsms_gallery][/cmsms_column][/cmsms_row]
Заборонені і непридатні пестициди – це токсичні відходи
Законом України “Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами” заборонені і непридатні пестициди віднесені до категорії токсичних відходів. На виконання цього Закону Львівською обласною радою прийняте рішення № 96 від 19 листопада 2002 року “Про Регіональну програму заходів з безпечного поводження із забороненими і непридатними для використання в сільському господарстві пестицидами у Львівській області на 2002-2005 роки”.
Проблема сьогодні, лихо – завтра
Мабуть, застосування пестицидів сьогодні нікого не здивує і ми так звикли до цього, що інколи перестаємо реагувати на їх присутність на продовольчих ринках, у магазинах, сільській пошті і т.д. Але наше байдуже відношення до цих фактів породжує байдужість і тих, хто безпосередньо використовує їх у полі, і тих, хто відповідає за їх використання і зберігання у складах.
Статистична звітність за 1995-1999 роки свідчить, що на підприємствах України щороку утворюється близько 100 мільйонів тонн токсичних відходів. З них до найбільш небезпечних за європейськими стандартами (І-ІІІ класи небезпеки) належить 2,5-3,5 мільйона тонн.
Альтернативні методи ведення сільського господарства.
Сучасний етап розвитку людства характеризується безперервним збільшенням обсягів виробництва продовольства, що до недавнього часу розглядалось як єдиний критерій успішного ведення сільського господарства.
У зв’язку з тим, що сільське господарство завжди пов’язане з перетворенням природи і завжди чинить негативний вплив на довкілля, постійне нарощування виробництва продукції піднесли ці перетворення на новий рівень і тому нині сільське господарство спричиняє величезні екологічні негаразди, призводячи до виснаження екосистем та втрати біологічного різноманіття.
Видана нова книжка
Автори: Г.С. Шестопал, Д. Файфер, З.А. Шестопал, О.П. Чоловська
Перекладач: М.М. Іщук
Рецензент: д-р с.г. наук, проф., член-кор. УААН І.І. Хоменко (Мліївський інститут садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН)
Відповідальна за випуск: О.П Чоловська
Виданню цієї книжки сприяли спеціалісти політехнічного університету «Вірджинія Тек», Львівської міської громадської організації “Екотерра” за фінансової підтримки Агентства Міжнародного розвитку США (USAID) Грант EPP-A-00-04-00016-00
В книзі висвітлено біологічні особливості культури яблуні, основні підщепи та сорти, включені до Державного реєстру сортів рослин України і перспективні для інтенсивних насаджень. Подано основи створення скороплідних яблуневих насаджень, технології вирощування різних типів інтенсивних садів, формування, обрізування, догляду за насадженнями, збирання, зберігання та маркетинг плодів яблук.